ДОМАШНІ ВПРАВИ ДЛЯ РОЗУМІННЯ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ (ІМЕННИКИ, ДІЄСЛОВА, ПРИКМЕТНИКИ). Поради вчителя-дефектолога
♦Розуміння мовлення це співвіднесення певного предмета чи дії з конкретним словом.
Ви чуєте слово «стіл» і розумієте, що це не торт чи тварина, а предмет меблів.
♦Тому перш за все робота над розумінням мовлення має полягати у відпрацюванні у дитини асоціацій конкретного слова з конкретним предметом, дією чи явищем.
Робота в даному напрямку має вестися спочатку щодо іменників, після – дієслів та прикметників.
ІМЕННИКИ
♦Для розвитку розуміння ідеальною являється комбінація «карточка» + «реальний предмет».
♦Деякі поради:
Спочатку використовується все те, що дитина бачить щоденно та чим знайома на практиці (посуд, меблі, одяг, іграшки, тварини, овочі, фрукти, частини тіла).
Ціль заняття – як можна частіше говорити конкретне слово в доречних ситуація, показувати предмет, який означає це слово та доступно пояснювати його функції.
Приклад «машинка».
а)Показати дитині картинку чи фото з машинкою та кажете «машинка». Можете проїхати карточкою по столу «вжжж, машинка їде!». Після берете справжню іграшку – машинку, розміщаєте пору із ображенням. «І це теж машинка». Рухаєте і карточку і реальну машинку – «Дивись, машинки їдуть».
б) Далі можна показати призначення машинки. Можете посадити на неї чи в середину іграшку чи вантаж – «Машинка везе мішку» , «Машинка перевозить кубики». Весь час озвучувати процес с 1-2 словами. В кінці гри «Машинка привезла кубики», «Машинка поїхала», «Машинка розвантажила кубики».
в) Після просимо дитину показати машинку «Покажи машинку». Можна використовувати вказівний жест (формувати його фізично в деяких випадках). Ще раз просимо показати. Можно використовувати компенсацію а вірну відповідь.
г) Відпрацювання на вулиці – беремо з собою карточку «машинка2 на прогулянку. Показуємо реальне авто. «Машинка стоїть», «Машинка припаркована», Машинка їде», «Біла машинка».
д) «Іспит» через кілька днів відпрацювання слова. Дитині пропонується з 2-х карточок та 2-х предметів вибрати «Машинку». Якщо дитина впоралась, то можна ускладнити завдання і попросити вибрати з 4-5 карточок чи предметів.
Якщо для дитини це складно і вона не показує, можна покликати інших членів сім’ї на допомогу – «Сестра, покажи машинку», «бабуся, покажи машинку» або використовувати улюблені іграшки «Мішка, покажи машинку», «Лялька, покажи машинку».
Таким чином, як показано на прикладі можна пропрацьовувати розуміння всіх предметів та явищ у найближчому оточенні.
Не обов’язково вчити лише одне поняття. Можна відпрацьовувати 3-4 слова за тиждень, головне використовувати ї в занятті, в грі, в побуті та на прогулянці.
Вказане заняття доволі нескладне, швидко розширює словарний запас дитини та доступне для виконання всіх батькам.
ДІЄСЛОВА
Розуміння дієслів відбувається більш складно у порівняні з іменниками. Хоч дієслова і можна показати діями, все-таки це не являється реальним предметом, до якого можна доторкнутися та відчути. Дієслово залишається абстрактним поняттям, з яким власно у дітей з РАС і є суттєві труднощі. Ви знаєте, що таке "бігти", але доторкнутися до бігу ви не можете.
♦ Деякі поради:
Відпрацювання дієслів також здійснюється через картинки, демонстрації, власне самих дій та постійним доречним повторенням слова для виробітки чітких асоціацій, що конкретна дія називається саме так.
Приклад: дієслово «Стрибати».
а) показуємо дитині картку зі зображенням дієслова «Стрибати». Кажемо «Стрибати». Піднімаємо та опускаємо швидко карточку «Карточка стрибає».
б) Беремо ляльку чи іншу іграшку, ставимо поряд з карточкою і теж нею стрибаємо одночасно. «Лялька стрибає».
в) після заняття показуємо дієслово наглядно. Встаємо з-за столу та легенько стрибаємо. «Мама стрибає», «Тато стрибає», «Ми стрибаємо».
г) Відпрацьовуємо дієслово на прогулянці чи в грі. «Стрибай зі сходинки», «Стрибай з бордюру», «Стрибай на батуті».
д) Через пару днів, аналогічно до занять з іменниками, проводимо невеликий "іспит" - показуємо 2 картки з діями і запитуємо "де стрибає?".
Якщо у дитини не вийшло показати чи вона не зрозуміла – аналогічно підключаємо інших дорослих чи братів/ сестер або іграшки, які на власному прикладі зможуть показати «де стрибає».
є) Якщо дитина навіть після такої підказки не змогла покаати, то треба ще 1-2 дні продовжити відпрацювання дієслова та повторити «іспит». Завжди підкріпляти похвалою чи матеріально за позитивне заняття.
е) Якщо дитина справилася з завданням, то можна її попросити «Саша, стрибай!».
Як і з іменниками, можна відпрацьовувати декілька дієслів одночасно.
Якщо немає можливості показати на власному примірі дитині певну дію (будує, вишиває, в’яже, гребе, пиляє), де потрібні певні навички та обладнання, то можна знайти відео в інтернеті. Головне при демонстрації повторювати «Дядя будує», «Кран працює», «Будують дім». Деякі побачені дитиною речі потім можна взяти в рольову гру та "будувати" будинок з кубиків або конструктора, відпрацьовуючи і дієслово, і гру.
Слід відмітити, що побутові та ігрові дії, з якими дитина регулярно стикається, навчаються досить швидко. Ті, з якими малюк не стикався або стикається рідко, вчаться з певними труднощами!
ПРИКМЕТНИКИ
♦Коли дитиною з проблемами мовлення були засвоєні іменники та дієслова, можливо переходити до вивчення прикметників. І лише після них нашаровувати прислівники, займенники та числівники, що дають якісну оцінку предметів та явищ.
Відмітьте, що перші прикметники у дитини з НТ розвитком з’являються в 2 роки.
♦При розладах мовлення робота з прикметниками ведеться по аналогії з іменниками та дієсловами – через багаторазове повторення та демонстрацію.
♦Деякі поради:
Для початкового навчання найкраще підходять побутові прикметники, з якими дитина може мати справу щоденно.
Важливо не перевантажувати дитину великою кількістю слів та інформації - у таких дітей погано працює слухове сприйняття мови, тому найлегший шлях до засвоєння інформації лежить через працюючі сенсори: зір, дотик, смак.
Приклад: КОЛЬОРИ. Хоч у дитини і є проблеми з розумінням мовлення, адже очима вона чітко бачить кольорові відмінності між предметами.
а) Для вивчення слід брати найпоширеніші базові кольори: червоний, синій, жовтий, зелений. Базові кольори зустрічаються найчастіше в повсякденному житті, тому вивчити їх, показуючи у грі та побутових ситуаціях, легше.
б) Тільки після вивчення базових кольорів варто переходити до додаткових, типу рожевого, оранжевого, фіолетового та інших.
в) Приклад «червоний». Для кожного заняття один колір і відповідно всі матеріали червого кольору.
Промовляти слід з відповідною інтонацією, виділяючи ознаку. «Вжж, ЧЕРВОНА машинка!». Показуємо, що вона везе червоний кубик. Вивантажуємо його, проговорюємо «Машина привезла червоний кубик». Діємо кубик дитині «Тримай червоний кубик».
г) Можна також годувати ляльку чи іншу іграшку червоними фруктами.
д) У побуті одягнути на себе і дитину річ кольору, що вивчається.
є) На вулиці показувати червоні машини, червоне обладнання на дитячому майданчику , автобуси та інше.
По аналогії можливо засвоїти багато інших побутових прикметників-ознак, які дитина бачить. Наприклад, поняття розміру "великий/маленький" теж вчиться багаторазовою демонстрацією маленького та великого предмета, картинок, кілець пірамідки.
На прогулянці та в побуті при кожній нагоді намагаємося показати: "М'яч великий. М'яч маленький", "Стул - стілець. Стілець маленький", "Автобус великий. Машина маленька".
І, знову ж таки використовувати принцип сортування, за розміром, наприклад, кільце від пірамідки: "Ведмедику велике кільце", "Ляльці - маленьке кільце".
Поняття, пов'язані з дотиком, можуть вчитися важче, так як складніше знайти матеріал для демонстрації. Наприклад, пояснювати "гарячий/холодний" може знадобитися кілька разів.
Кажіть «холодна вода» при цьому опускаєте руку дитини під холодну воду. Говоріть "гаряча вода" - дієте аналогічно.
Можна показати дитині, що не тільки вода буває такою - прикласти її руку до внутрішніх частин холодильника або дати доторкнутися до гарячої чашки/каструлі (з дотриманням звісно безпечних заходів).
Отже, при мовних розладах головне навчити дитину новим словам, але при цьому систематично їх нагадувати в повсякденному житті, закріплюючи в дотепних ситуаціях, генералізуючи навичку за будь-якої зручної нагоди.
