Корекційно-розвивальна робота, як складова інклюзивного навчання.
Корекційно-розвивальна робота - вагома складова інклюзивного навчання.
Відомо, що у дітей з проблемами розвитку наявні фізичні та (або) психічні порушення, які ведуть до відхилень у загальному розвитку. Залежно від характеру порушення, часу його виникнення та особливостей протікання одні недоліки можуть повністю усуватися, інші-тільки коригуватися, деякі - компенсуватися. Цей алгоритм діє як в умовах спеціальної освіти, так і в умовах інклюзії, але в останній акценти дещо зміщені.
Корекція (від лат. соггесtio - поліпшення, виправлення)
1) сукупність педагогічних та лікувальних засобів, спрямованих на поліпшення та виправлення процесу розвитку особи;
2) виправлення окремих вад у дітей із психофізичними недоліками.
Перше із тлумачень корекції - широко дефектологічне, друге - пов'язане з використанням терміну корекції у вузькому значенні («корекція вимови» - виправлення недоліків вимови дитини завдяки логопедичним засобам, «корекція зору» - застосування оптичних засобів для поліпшення зорової функції").
Компенсація (від лат. сотрепзаііо - урівноважування, зрівнювання) - відновлення недорозвинених чи порушених психічних функцій, використовуючи збережені чи перебудовуючи частково порушені функції. При компенсації психічних функцій можливе залучення в її реалізацію нових нервових структур, які раніше не брали в цьому участі. Такі структури функціонально об'єднуються на основі розв'язання спільних завдань.
У процесі організації корекційно-розвивальної роботи із дитиною з порушеннями психофізичного розвитку необхідно врахувати компенсаторні можливості організму, тобто ті позитивні зміни, що відбуваються у розвитку дитини загалом під впливом цілеспрямованого, організованого навчання. Тому цей вид роботи у педагогічній діяльності - основна й невід'ємна умова успішного «залучення» дитини до інклюзивного навчання.
Корекційно-реабілітаційна робота охоплює конкретні напрямки роботи, зорієнтовані на поліпшення психофізичного розвитку та психолого-педагогічну допомогу в якісному засвоєнні навчального матеріалу. Однак засоби впливу варіюються залежно від виявлених показників психофізичного стану учня.
Основними напрямками корекційної роботи є:
-розвиток рухової сфери;
-розвиток сенсорних функцій;
-розширення й уточнення уявлень про навколишнє середовище;
-корекція пізнавальної діяльності;
-корекція мовленнєвого розвитку;
-психокорекція емоційно-особистісного розвитку учня;
Удосконалення рухової сфери передбачає розвиток загальної та дрібної моторики, поліпшення координації рухів. Корекція порушень рухової сфери має відбуватися комплексно і систематично.
Рухові уміння і навички складають основу ігрової, навчальної і трудової діяльності дитини. Корекційні завдання є надзвичайно важливими у комплексній реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи.
Завдання мають бути посильними для дитини і викликати задоволення від виконаної роботи.
Відео до роботи: https://youtu.be/0nXCMOQ_WYo
