7 міфів про мовленнєвий розвиток дитини!
Фахівець Ірц Солотвинської Селищної Ради( вчитель-логопед) Губата Міхаела Сергіївна проводить діагностику мовленнєвого розвитку особи з особливими освітніми потребами: визначає рівень розвитку та використання вербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структуру. В процесі корекційно-розвиткового процесу розвиває у дітей увагу, зорове і слухове сприйняття (впізнавання і розрізнення), пам’ять і мислення. У завдання логопеда входять розширення і збагачення словникового запасу дітей, розвиток зв’язного мовлення і навчання грамоти, виправлення граматичних помилок.
Міф 1: Дитина сама переросте проблеми з мовленням.
Часто можна почути таку думку: «Навіщо займатися з логопедом, все одно рано чи пізно дитина заговорить?» Це ще один з найпоширеніших міфів. Якщо дитина не говорить або говорить неправильно - то не тому, що вона просто ледача чи бавиться. Для цього є причина. Причин для поганого мовлення може бути тисяча. Це і проблеми з нервовою системою, і дефекти в будові органів артикуляції, і багато іншого. Щоб дізнатися справжню причину - необхідно пройти обстеження у фахівців. Але перш, ніж звертатися до фахівця, треба чітко усвідомити, що причина зовсім не в ліні дитини. Втрачений час іноді досить критично відображається на розвитку мовлення вашого малюка.
Міф 2. Дитина не говорить через коротку вуздечку.
Навіть коли вуздечка дуже коротка, це може вплинути на вимову лише деяких звуків, але точно це не буде причиною затримки чи відсутності мовлення (попробуйте говорити, притиснувши язик до низу і не рухаючи ним).
Міф 3. Дитина лінується говорити.
Може бути, що в дитини немає мотивації говорити або знижена пізнавальна активність, але це далеко не "лінивість". І з цими причинами потрібно працювати. І є велика ймовірність, що вони є симптомами якихось складніших порушень.
Міф 4. Звертатись до логопеда можна з 4-ох років.
Насправді, логопеди працюють з дітьми від народження. І багато мовленнєвих проблем потребують раннього втручання. Проте, якщо в дитини є порушення лише з вимовою певних звуків, тоді так, їй справді варто відвідувати логопеда після 4-ох, оскільки до цього часу формується правильна вимова звуків (а якщо говорити про звук Р - то можна чекати і до 5,5-6років).
Міф 5: Логопеди на заняттях тільки грають
Так, логопеди часто застосовують ігрові практики. Це пов’язано з віковими особливостями дитини. У дошкільному віці гра — провідний вид діяльності. Це означає, що через гру дитина висловлює емоції, отримує знання, будує відносини. У житті дітей дошкільного віку гра займає більше місця, ніж будь-яка інша діяльність. Тому на заняттях дитина дзижчить, як бджілка, гуде як вантажівка, грається з ляльками — так вона втягується в роботу й освоює потрібні мовленєві навички.
Міф 6: «Чому звуки не ставлять за 1-2 заняття?»
Деякі мами чули від інших мам, як дитині швидко поставили звук і вимагають, щоб їх дитині теж поставили звук за 1-2 заняття. Таке, звичайно, буває, але дуже рідко. Адже у кожної дитини свій темп розвитку, характер, темперамент. Швидких і якісних результатів можна досягти тільки при регулярній і комплексній корекції. Якщо на занятті з логопедом відпрацьовували певний звук, а вдома про нього забули, то ефективність заняття знижується в 2-3 рази.
Міф 7: Якщо пропустимо заняття - нічого страшного не станеться, ми ж виконуємо завдання логопеда.
Насправді це широко поширена помилка про те, що виконання завдань логопеда можуть замінити заняття з самим фахівцем. Дуже часто буває, що заняття з яких-небудь причин пропускаються, і через пропуски виходить менше занять в місяць, порушується систематичність. В ході заняття логопед фіксує позитивну та негативну динаміку розвитку мовлення, підбираючи завдання відповідно до можливостей дитини, для ефективного результату корекції. Батьки часто не в змозі оцінити правильність мовлення, що призводить до закріплення помилок мовлення.
