Аутизм і РДУГ:
🧠 Аутизм і РДУГ: нові дані про спільні механізми мозку
Дослідники з Child Mind Institute (команда під керівництвом Адріани Ді Мартіно) опублікували нове нейробіологічне дослідження в журналі Molecular Psychiatry, яке допомагає інакше подивитися на нейророзвиткові стани у дітей.
У роботі проаналізували МРТ-сканування 166 дітей віком від 6 до 12 років із діагнозами аутизм та РДУГ. Вчені досліджували не лише структуру мозку, а й те, як взаємодіють між собою різні нейронні мережі, а також як це пов’язано з активністю певних генів.
🔬 Що вдалося виявити?
Деякі ділянки мозку, які відповідають за:
-контроль уваги,
-регуляцію поведінки,
-планування дій,
-внутрішні когнітивні процеси ;(саморефлексію),
мають схожі генетичні «підписи» як у дітей з аутизмом, так і у дітей з РДУГ.
Іншими словами — частина біологічних механізмів, які впливають на роботу цих зон мозку, перетинається при обох станах.
📊 Ще один важливий висновок: чим більш виражені поведінкові особливості у дитини (незалежно від діагнозу), тим активніше і тісніше взаємодіють відповідні нейронні мережі мозку. Це говорить про те, що мова йде не про «чорно-білі» діагнози, а про спектр проявів і різні рівні функціонування мозкових систем.
🧬 Що це означає на рівні генів?
Дослідження показало, що частина генів, які впливають на розвиток цих мозкових мереж, частково перекривається у дітей з аутизмом і РДУГ. Це не означає, що це один і той самий стан, але вказує на спільні біологічні корені окремих симптомів.
💬 Як це пояснює сама авторка дослідження Адріана Ді Мартіно:
«Ми бачимо, що деякі діти з РДУГ демонструють риси, подібні до аутичних, навіть якщо вони не відповідають повним критеріям діагнозу РАС. Коли ми аналізуємо спільні патерни роботи мозку та генетичні зв’язки, ми отримуємо більш цілісне розуміння нейророзвиткових особливостей. Це дозволяє дивитися на них не як на окремі “ярлики”, а як на різні прояви роботи одних і тих самих систем».
🧩 Чому це важливо для практики?
Такі дослідження поступово змінюють підхід до діагностики та підтримки дітей. Замість того, щоб орієнтуватися лише на назву діагнозу, все більше уваги приділяється індивідуальному профілю дитини:
-як вона сприймає інформацію,
-як регулює увагу,
-як реагує на сенсорні стимули,
-як працює її нервова система в цілому.
Це наближає нас до більш точного, «живого» розуміння нейророзвитку, де важлива не лише класифікація, а реальна картина функціонування дитини.
📚 Джерела:
https://www.nature.com/articles/s41380-025-03205-8
https://childmind.org/blog/new-study-finds-novel-link-between-shared-brain-gene-patterns/
