Нейропсихологічна корекція як стимулятор розвитку і формування різних структур мозку дітей
На сучасному етапі розвитку суспільства кількість дітей, які мають порушення, збільшилася порівняно з попереднім десятиліттям і має тенденцію до подальшого зростання тому виникає необхідність пошуку більш ефективних шляхів спеціального виховання та навчання. Сучасний педагогічний особистісно- зорієнтований процес корекційного навчання та виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку ґрунтується на інтерактивних технологіях, впроваджені новітніх, інноваційних, нетрадиційних форм роботи, з залученням все більшого складу різноманітних фахівців, які працюють за єдиною індивідуально-створеною ексклюзивною схемою.
Перебуваючи на межі зіткнення педагогіки, медицини, психології, нейролінгвистики, дефектологія використовує найбільш ефективні нетрадиційні для неї методи та прийоми суміжних наук, адаптує їх до своїх потреб, що допомагає оптимізувати роботу вчителя-дефектолога.
Сучасна дефектологія знаходиться в постійному активному пошуку шляхів вдосконалення й оптимізації процесу навчання і розвитку дітей на різних вікових етапах та в різних освітніх умовах, що характерні у цілому для дітей з особливими освітніми потребами.
Ефективність корекційної роботи, за висновками фахівців, буде набагато краща, якщо вплив здійснювати не лише на видимі наслідки, але й на можливу причину порушень. Цими причинами можуть бути порушення роботи стовбуру мозку та мозочку.
На допомогу прийде нейропсихологія.
Нейропсихологія - розділ психології, що вивчає зв'язок психічних процесів з певними системами головного мозку. Нейропсихологія як галузь психології почала складатися у 20-40 роки XX століття. Перші нейропсихологічні дослідження проводилися у 20 роках Л.С. Виготським, але створення нейропсихології як самостійної галузі психологічного знання належить О.Р. Лурія.
Засновник нейропсихології та автор моделі трьох основних блоків мозку О.Р. Лурія розвивав уявлення про цілісний характер діяльності мозку при здійсненні психічних процесів.
Мозок за відповідними функціями можна поділити на ІІІ функціональні блоки:
І функціональний блок мозку- енергетичний (стовбур мозку і підкоркові структури), найбільш древній. Він формується ще внутрішньоутробно. Дозріває до 1 (2-3) років дитини. Забезпечує регуляцію тонусу та бадьорості тому виступає акумулятором нашої поведінки, задоволенні або незадоволенні потреб («Я хочу»). При його недорозвиненні або пошкодженні - дитина слабка, швидко втомлюється, емоційно та фізично виснажується.
ІІ функціональний блок мозку забезпечує прийом, переробку, зберігання та відтворення інформації. Це зорове, слухове, просторове сприйняття, тактильні відчуття. При відставанні (недорозвиненні) цього блоку у дитини погано розвивається мовлення, предметне (гострота зору), слухове та просторове сприйняття. Забезпечує діяльність: «Я можу». Період його розвитку від 2(3) до 7(8) років.
ІІІ функціональний блок мозку забезпечує організацію та контроль діяльності: активізує активну свідому психічну діяльність, формує плани і програми своїх дій, стежить за їх виконанням та регулює поведінку. Це увага, розуміння інструкції, утримання завдання, контроль за діяльністю, оцінка результатів. Цей блок дозріває з 7(8) до 12(15) іноді до 18-21 року (буває, що зовсім не дозріває!). Забезпечує діяльність: «Я повинен». Добре знайоме слово «виховання» як раз відноситься до цього блоку мозку.
У наші дні нейропсихология широко впроваджується в систему освіти. Це обумовлено низкою об'єктивних причин:
- збільшена кількість невстигаючих дітей;
- підвищені вимоги до готовності навчання дитини в школі;
- збільшений темп діяльності школяра;
- загальні для популяції зниження фізичного і психічного здоров'я дітей.
Дитина з нормальним слухом, зором та інтелектом може мати труднощі у засвоєнні знань через незрілість деяких відділів мозку, що відповідають за рухові функції рук, мовну увагу, зорово-просторову орієнтацію.
Нейропсихологічна корекція спрямована на стимуляцію розвитку і формування злагодженої, скоординованої діяльності різних структур мозку. За допомогою спеціально розроблених рухових вправ і розвиваючих ігор стимулюється формування певних компонентів психічної діяльності: регуляція і контроль психічної діяльності, моторні навички, зорове, слухове, просторове сприйняття та багато інших.
З погляду нейропсихології, основна стратегія корекційно-розвивального навчання полягає в «вирощуванні» слабкої ланки з опорою на сильні ланки (використання різних аналізаторів з опорою на провідний аналізатор ) у процесі спеціально організованої спільної діяльності дитини та дефектолога.
Нейропсихологічні вправи для активізації роботи І функціонального блоку мозку
(рівень стабілізації, активації і енергопостачання психомоторики й мовлення)
Комплекси вправ, які орієнтовані на оптимізацію 1-го функціонального блоку мозку, можуть включатись в організаційний момент заняття або підготовчу частину уроку. Мішень корекції – підкоркові і стовбурові утворення головного мозку. Для здійснення корекційного впливу мають використовуватися:
- Дихальні вправи
Мета: оптимізація газообміну та кровообігу, заспокоєння, розвиток концентрації уваги, самоконтролю за поведінкою.
- «М’ячик»
- «Позіхання»
- «Тарзан»
- «Продуй двигун»
- «Плечі підстрибують»
- Масаж, самомасаж (волосистої частини голови, пальців рук і вушних раковин, носика)
- Окорухові вправи
Мета: поширення поля зору, зорового сприймання, відстеження предмета очами на різних рівнях і за різними напрямками: праворуч, ліворуч, вверх, вниз, до перенісся, від перенісся, усунення синкінезій.
- «Стежимо за предметом»
- «Замок»
- «Малюємо фігури»
- Розтяжки
- «Зірочка»
- «Тягнемося до сонечка»
- «Напружилися-розслабилися»
- «Суглобові вправи»
Нейропсихологічні вправи для активізації роботи ІІ функціонального блоку мозку
Комплекси вправ, які орієнтовані на оптимізацію ІІ-го функціонального блоку мозку, можуть використовуватися протягом всього заняття. Вони впливають на аналізаторну систему, дозволяють розвивати соматогнозис, тактильний, зоровий та слуховий гнозис, просторові уявлення та мовлення.
Важливе завдання корекційної роботи з дошкільниками та молодшими школярами, які мають порушення –відновлення гностико-праксичних функцій. Дидактичні ігри з елементами розрізнення на слух "гучного-тихого", "швидкого-повільного", музичних фрагментів з різною ритмічною та емоційною структурою сприяють розвитку фонетико-фонематичного рівня. Ефективним тренуванням тут є гра в "піжмурки", яку можна урізноманітнити всім спектром звуків. Наступним найважливішим завданням є формування фонематичного слуху, оскільки немає і не може бути такого виду психічної діяльності, яка б не була безпосередньо залежна від сформованості цього психологічного фактора. Для реалізації формування немовленнєвого, а потім і мовленнєвого
звукорозрізнення існує безліч вправ, які багаторазово довели свою необхідність у вітчизняній дефектології та нейропсихології. Можна виділяти звук ударами, тупотом, будь-яким рухом, підняттям кольорового прапорця і т. ін., переключати увагу з одного звуку на інший за допомогою зміни основних рухів, з відкритими та закритими очима.
Вправи та ігри
- «Впізнай аромат»
- «Чарівний мішечок»
- «Впізнай звук»
- «Мелодія голосу»
- «Знайди скарб» (у крупі, піску…)
- «Обведи фігуру» (за крапками)
- «Домалюй деталі»
- «Поза»
Нейропсихологічні вправи для активізації роботи ІІІ функціонального блоку мозку
Всі завдання мають мати чіткі правила, алгоритм виконання та способи оцінювання. Формується у декілька етапів:
- сумісне виконання завдання («Роби як хочеш»);
- вербальний контроль, чіткі інструкції до виконання («Роби точно так»);
- вербальний контроль дитиною («Підкинь м’яч догори»);
- проговорювання про себе, автоматизація дій.
Вправи:
- «Повтори»
- «Серія перехресних рухів»
- «Глуха інструкція»
- «Детектор помилок»
- «Нісенітниці»
- «Земля-вогонь-вода»
Формування у дитини з ООП довільної саморегуляції власної поведінки краще організовувати у вигляді різноманітних ігор: дидактичних, фольклорних, мовленнєво-рухових, класиків, танців. Формування програми, постановка мети і завдань, способів їх виконання, регуляція і самоконтроль – неодмінні умови адекватності будь-якої діяльності. Спонукальною силою довільної дії є прийняте рішення, воно спрямоване на досягнення мети (передбачення майбутнього), нарешті має відбутися зіставлення бажаного результату з досягнутим –оцінка, контроль. Виховання навичок самоконтролю на корекційних заняттях сприятимуть вирішенню даного завдання.
Вправи нейропсихології універсальні. Вони допомагають і дорослим, і дітям. Дуже прості у виконанні, вони не вимагають спеціальної фізичної підготовки. Регулярне виконання цих вправ позбавляє втоми, підвищує концентрацію уваги, сприяє підвищенню фізичної та розумової активності, стимулює мовленнєві процеси. Вони допомагають дітям зосередитися, скоординувати свою діяльність, позбутися стресу, долати різні вади; роблять корекційні заняття веселими і цікавими, вносять певний елемент змагання в процес навчання, що підвищує мотивацію до занять з вчителем-дефектологом. Ці заняття перш за все мають бути цікавими для дитини. Отримуйте задоволення разом! Це не тільки корисно, але й весело!
