Як батькам виховувати дітей з гіперактивністю
Гіперактивність у дітей — це поєднання симптомів, пов’язаних із надмірною психічною та моторною активністю. Чіткі межі цього синдрому важко провести, але, зазвичай, він діагностуєсться у дітей, що відрізняються імпульсивністю та неуважністю, їм важко концентруватися на конкретних завданнях, не можуть зберігати зосередженість протягом тривалого часу, контролювати всі свої дії.
Чим відрізняється гіперактивність від активності. Не всі розуміють різницю між здоровою активністю і гіперактивністю. Відрізнити активну дитину від гіперактивної можна за рядом ознак. Активний малюк: використовує свою непосидючість, щоб отримувати нові знання, має високу допитливість; в звичайних ситуаціях істерики бувають рідко, в незнайомих місцях, при чужих людях затихає, придивляється і прислухається; може будувати стосунки з однолітками без конфліктів, не прагне провокувати інших своєю поведінкою; добре спить; енергійний; досить слухняний, реагує, коли з ним заговорюють, навіть якщо зайнятий дуже цікавою справою. Гіперактивний малюк: нетерплячий, непосидючий, постійно совається; не здатний всидіти на місці, намагається встати в будь-яких умовах; його дуже просто відволікти будь-яким подразником; сон неглибокий, уривками; такі діти примхливі, часто плачуть; їм складно зосередитися на одному занятті; увага розсіяна; насилу грає за правилами та інструкціями; говорить багато і часто гіперкомунікативний; вимагає загальної уваги до себе під час ігор; незграбний, рухи різкі; проблеми з дрібною моторикою; перебиває і дітей, і дорослих, відповідає, не дослухавши питання; бувають часті головні болі, нервові тики. У гіперактивних дітей мозок працює циклічно: близько 5-15 хвилин активної роботи, потім необхідно відновлення протягом 3-7 хвилин. З віком у таких дітей спостерігаються проблеми з координацією рухів (особливо помітно в малюнках і при занятті спортом). Мова у дітей з СДУГ швидка, плутана або навпаки, уповільнена.
Внаслідок цих особистих особливостей гіперактивним дітям складно обробляти інформацію.
Рекомендації батькам гіперактивних дітей
1. Встановіть контакт з дитиною
Говоріть, звертаючись до дитини. Якщо недостатньо слів і дитина немов ігнорує вас, то доторкніться до неї, поверніть її до себе. Усуньте все те, що може перешкодити візуальному контакту - музика, телевізор, все, що може діяти на дитину неадекватно.
➡➡2. Закон сталості правил
Правила, які встановлюються для гіперактивних дітей, для всіх інших діток теж діють. Дуже важливо дотримуватися цих правил. Необхідно засвоїти, що ці правила мають бути сталими. Наприклад, якщо не можна крутити ручку на газовій плиті, то її не можна крутити і завтра, і після завтра, і завжди.
Якщо сьогодні не можна вриватися в ванну кімнату, коли там миється мама чи бабуся, то завтра теж не можна це робити.
Правила повинні бути зрозумілими, конкретно роз'ясненими і здійсненними. Тобто, якщо ми встановили правило - штани потрібно повісити в шафу, то треба не просто сказати дитині, щоб вона повісила штани в шафу, а пояснити про які штани йдеться, і про яку шафу, і ці штани повинні завжди перебувати саме в цій шафі.
3. Порядок і безпека
Для гіперактивних дітей цей пункт важливий до надзвичайності. Батьки та інші оточуючі дитину дорослі, повинні зробити все для того, щоб зменшити ймовірність травм, щоб дитина не смикнула за будь-якої шнур, щоб не засунула 2 пальці в розетку, щоб нічого в хаті не розбила.
Але при цьому потрібно чітко розуміти, що з безпекою може бути дуже важко. Якщо на кухні всюди брудно і навіть підлога слизька від бруду, а у тата на робочому столі немає вільного місця від його всяких речей, то ні про яку безпеку не може йти мови.
У плані порядку і безпеки батьки в першу чергу слугують прикладом для своєї дитини.
4. Режим у всіх сферах життя
Чим частіше і краще ви робите одне і те ж з гіперактивною дитиною, тим з кожним разом ці справи краще виходять. Тому навіть у вихідні дні дотримуйтеся режиму, вже встановлених правил і не робіть ніяких поблажок й вийнятків.
Навіть у вихідний день іграшки потрібно скласти, брудну тарілку після обіду потрібно прибрати зі столу, прогулянка теж в один і той самий час. Навіть казку читають одну і ту ж кількість часу. Якщо сьогодні читали казку пів години, то і завтра на прочитання казки піде стільки ж часу.
Потрібно встановлювати і притримуватись чітких правил в сім’ї: час, коли прокидатися, йти спати, чистити зуби, їсти, гратися, виконувати домашні завдання та гуляти. Це зменшує хаос в голові дитини, яка не знає що робити. Коли весь час буде структурованим, вона буде відчувати менше занепокоєння і її успіхи як вдома, так і в школі будуть зростати.
5. Доручення і обов’язки
Давайте дитині доручення, визначте щоденні обов’язки і контролюйте їх виконання (цьому знову ж таки допоможе розпорядок дня). Навіть якщо результати не такі гарні, як ви би хотіли, заохочуйте зусилля малюка. Доручайте нараз лише одну справу. Якщо завдання нове – поясніть і покажіть, як його виконувати. Пояснення (інструкція) має бути не довшим від 10 слів (довше гіперактивна дитина не дослухає – „відключиться”).
6. «Ні» слову «ні»
Треба уникати крайнощів – надмірної суворості і надмірного потурання. Діти мають дотримуватися безпечних для себе і навколишніх правил поведінки, але кількість заборон треба звести до мінімуму. Монотонно, однаковими словами, спокійно повторюйте своє прохання.
Не читайте нотацій, адже дитина все одно їх не чує і не сприймає. Якщо треба покарати – робіть це одразу, а не погрожуйте покаранням. Фізичні покарання – суворо заборонені! Ви можете дати поведінці (а не дитині!) негативну оцінку, тимчасово ізолювати її (якщо це безпечно!), відмовити їй у звичних розвагах тощо.
7. Правило похвали
Як не дивно це визнавати, але багато батьків дуже люблять лаяти своїх дітей. За день на дитину виливається стільки зауважень і критики, що жоден дорослий такого б не витримав, а діти змушені терпіти подібні "причіпки" дорослих кожен день з ранку до вечора.
Іноді батьки перестають помічати які у них чудові дітки, і, як у них добре щось виходить робити. Відслідковуйте те, що добре виходить робити у дитини і постійно хваліть. Нехай для дорослої людини поставити чашку на місце це дрібниці, але для дитини це важливо і похвалити її ще один раз зайвим не буде. Гіперактивні діти не сприймають заборон і покарань, зате чудово реагують на похвалу. Тому треба частіше хвалити за успіхи, навіть незначні. Але нещира, незаслужена похвала – НЕДОПУСТИМА!
8. Не перемога, а участь
Це дуже важливий пункт для гіперактивних дітей. Так, сьогодні хлопчику не вдалося відмити тарілку до кінця. Але ж він її мив, намагався і це вже велике досягнення. Необхідно навіть за це похвалити дитину і запевнити, що наступного разу у нього все вийде.
9. Шукаємо найкраще
Завдання батьків знайти особливості, в яких дитина проявляє себе найкраще. Наприклад, часто можна зустріти гіперактивну дитину, яка з неймовірно великою швидкістю збирає пазли або конструктор. Ніхто краще батьків не знає здібності свого чада і в тій чи іншій справі, яка їй вдається найкраще. Потрібно це підтримувати, заохочувати. Діти отримують особливе задоволення від того, що у них добре виходить. Потрібно створювати умови для їх розвитку в цій сфері.
10. Контроль над собою
Навчіть дитину керувати своїми емоціями – цьому допоможуть «агресивні ігри» («Хочеш битися – бий, але не по людях чи тваринах. Ось тобі палиця – бий по землі, по каменю. Ось тобі камінь – спробуй влучити у ту мішень»). Залучайте і заохочуйте дитину до пасивних ігор, що вимагають концентрації уваги (лото, доміно, розмальовування, ліплення, читання тощо). Ці заняття дають змогу розслабитися, що надзвичайно важливо для гіперактивної дитини.
11. Уникайте емоційної перевтоми
Стежте, щоб дитина не засиджувалася перед телевізором чи комп’ютером – надмірна кількість вражень призводить до надмірого збудження, втраті самоконтролю. На неї шкідливо діють місця з натовпами людей (магазини, базари). Не ходіть з нею часто в гості.
Бажано, щоб вона бавилася з однією дитиною, причому спокійною, флегматичною (чим більше дітей у грі – тим вище перезбудження). Не кваптесь віддавати дитину в дитячий садок.
12. Фізична активність
Прогулянки, фізичні вправи, біг – дуже корисні, вони допомагають скинути надлишок енергії. Але й тут запобігайте перевтомі, яка переростає у гіперактивність. М’яко зупиніть забігану дитину, обніміть за плечі, поставте якесь запитання, запропонуйте якусь справу – нехай трохи перепочине, але в жодному разі не наказуйте зупинитися і перепочити. Крім того, гіперактивним дітям не слід брати участь у командних, іграх, де задіяні сильні емоції (футбол, баскетбол, естафети тощо).
13. Харчування
Гіперактивна дитина має отримувати достатньо вітамінів, мікроелементів, якомога менше смаженого, гострого, соленого, копченого, побільше – вареного, тушкованого, свіжих овочів і фруктів. Обов’язкове правило – якщо дитина не хоче їсти – не примушуйте її!
14. Направляємо енергію в потрібне русло
Надлишок енергії потрібно обов'язково витрачати і виплескувати. Якщо батьки хочуть спокійно відпочити вночі, то ввечері просто необхідно, щоб дитина набігалася і настрибалася стільки, скільки їй потрібно. І це стосується всіх сфер життєдіяльності дитини. Навіть за партою дитина не буде сидіти, поки не "скине" надлишок енергії. І як тільки сили знову почнуть відновлюватися - це знак, що дитині пора робити перерву в будь-якому занятті.
15. Мистецтво збиратися куди-небудь
Забезпечте безпеку собі і дитині, коли ви куди-небудь збираєтеся. Перед походом в гості потрібно провести цілий інструктаж, продумати, що взяти з собою, розповісти, що можна, а що ні.
Перед тим як зайти в магазин, обов'язково передбачте можливість купити що-небудь дитині, щоб уникнути істерик. Головне, бути готовими до всього. Але якщо ви не впевнені, що дитина зможе тримати себе в руках, то краще від такої подорожі відмовитися.
16. Батьки теж люди!
Якщо у вас – батьків є можливість з кимось залишити дитину, то використовуйте будь-яку хвилину, щоб відпочити. Вашими помічниками можуть бути бабусі, дідусі, близькі родичі, хрещені дитини... Адже лише спокійні, врівноважені батьки зможуть бути позитивним прикладом в вихованні та розвитку дитини.
Симптоми гіперактивної поведінки:
- непосидючість;
- метушня;
- занепокоєння;
- імпульсивність;
- емоційна нестабільність;
- плаксивість;
- недотримання правил і норм поведінки;
- проблеми зі сном;
-затримка і порушення мовленнєвого розвитку та інші.
Шановні батьки, якщо ви помітили в своїх дітей вище перелічені симптоми, тоді вам варто звернутися на консультацію до фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсного центру (вчителя-дефектолога, вчителя-логопеда, вчителя-реабілітолога, практичного психолога) за адресою:
с-ще Солотвино , вул. Емінеску , 5
