22 жовтня – Міжнародний день розповсюдження інформації про заїкання.
Без виправлень і критики: що робити, якщо дитина заїкається. 22 жовтня – Міжнародний день розповсюдження інформації про заїкання. За даними International Stuttering Association, приблизно 1% відсоток людей в усьому світі страждає на заїкання. Це порушення мовлення, що характеризується частим повторенням слів або звуків, зупинками або нерішучістю в мовленні.
Найчастіше заїкання виникає в дитинстві. Порушення мовлення може виникнути через активний розвиток нервової системи й із часом минати. А інколи – це наслідок стресу або психологічної травми.
Заїкання – це порушення темпу, ритму та плавності мовлення. Найчастіше заїкання виникає в дітей із двох-трьох років. Саме в цей період у них починає активно розвиватися фразове мовлення.
Заїкання може мати органічний або психогенний характер. Дитина може робити паузи або зупинки, зациклюватись на певному складі або звукові, розтягувати слова. Якщо батьки помітили у своєї дитини заїкання, не варто відразу панікувати. В більшості випадків, до п’яти-шести років може виникати фізіологічне заїкання, яке спричинене активним розвитком нервової системи, мисленнєвих процесів і мовлення. Дитина може заїкатися від декількох тижнів до декількох місяців. Фізіологічне заїкання проходить самостійно, без додаткової допомоги спеціалістів.
ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ, ЯКЩО ДИТИНА ПОЧАЛА ЗАЇКАТИСЯ
забезпечте вдома спокійну атмосферу. Постарайтеся сповільнити темп сімейного життя; говоріть повільно й чітко, коли розмовляєте з дитиною чи іншими в її присутності; завжди підтримуйте зоровий контакт із дитиною, вона має відчувати, що є активним вашим співрозмовником; дозвольте вашій дитині говорити за себе та закінчувати свої думки до кінця; говоріть із дитиною неквапливо, часто роблячи паузи. Чекайте декілька секунд після того, як дитина закінчить говорити. Використовуйте короткі прості фрази й запитання, які не вимагають широкої розгорнутої відповіді; зменште кількість запитань до дитини. Нехай вона частіше відчуває себе ініціатором. Так діти мають більше мотивації до спілкування та відчувають себе більш вільно в процесі комунікації; обов’язково щоденно приділяйте дитині час, грайте в її улюблені ігри. Їй дуже важливо відчувати любов і підтримку батьків/
ЧОГО НЕ ВАРТО РОБИТИ
Не варто сварити дитину за заїкання, це спричиняє додатковий стрес. Не вимагайте завжди говорити точно та правильно. Дозвольте спілкуванню бути веселим і приємним. Не перебивайте дитину та не кажіть їй починати спочатку. Уникайте слів: «Думай перед тим, як сказати!». Уникайте виправлень або критики. Наприклад, коментарі на кшталт: «Говори повільніше», «Не поспішай» або «Зроби глибокий вдих» можуть лише погіршити ситуацію і, як наслідок, дитина буде зациклюватися на своєму заїканні ще більше.
